З наближенням зими громадські благодійні організації благають владу та суспільство допомогти бездомним людям чим можуть. Найбільше безпритульних людей в Україні померли на вулиці від морозів у 2006 році – 789. Тоді була одна з найсуворіших зим. Щороку від холодів взимку Україна втрачає чимало безпритульних. У Європі проблему із бездомними вирішують не лише соціальними акціями. Там створюють мережу нічліжок і навіть соціальні готелі, де безхатченки реабілітуються доти, доки не отримають документи, роботу. На це потрібні чималі бюджетні кошти, а насамперед – милосердя суспільства.

Поділитися досвідом роботи із безпритульними до Львова приїхали фахівці із Риму. Згідно зі статистикою, у Львові близько трьох тисяч безпритульних. Організатор конференції «Бездомні: невидимі люди Львова» Іванна Синицька запевняє: цифра безхатченків дуже скромна, бо не всі реєструються у відповідних організаціях. «Щороку їх кількість збільшується. Якщо раніше в середньому громадські організації годували по п’ятеро людей на день, то тепер погрітися і отримати теплий одяг приходять 150».

Представники Спільноти Святого Егідія з Риму запевняють: перший крок допомогти безхатченкам – це зрозуміти, що на вулиці може опинитися кожен, тому потрібно їм співчувати, а не дорікати. Другий крок – подолати стереотипи про те, що бездомні «розносять» хвороби, педикульоз (воші), серед них багато крадіїв та п’яниць. Працівники Спільноти Святого Егідія зазначають, що за час роботи з безхатченками жоден із волонтерів не отримав від них «у спадок» навіть вошей. Як сказав на прес-конференції працівник Спільноти Святого Егідія в Римі Алессандро Салаконе, більшість людей у Європі та Україні не помічають бездомних на вулиці, тому вони наче невидимі люди. «Вони ніби пам’ятники, які завжди стоять на вулицях із простягнутою рукою, – каже він. – Саме так безхатченків сприймає суспільство. Люди повинні допомогти, дати їм теплий одяг, їжу, гроші. Проблема бездомних – це проблема суспільства. Ступінь гуманності суспільства визначається не за рівнем життя багатих, у за умовами життя найбідніших».

Експерт радить львівській владі відкрити у місті їдальню для бездомних, спеціальні заклади, де вони могли б помитися. Пан Алессандро вважає, одна нічліжка на майже мільйонне місто – це мізер. У Римі громадські організації, що піклуються про бездомних, організовують соціальні проекти, щоб викликати милосердя у суспільства до таких людей. «Ми пропонуємо керівництву Львова відкрити додаткові нічліжки для бездомних, спеціальну їдальню, – зазначив Алессандро Салаконе. – Звертаємося до керівництва вокзалів та міліції, щоб вони не проганяли безхатченків з вокзалів у люті морози, бо на вулиці вони замерзнуть. Наприклад, у Римі є інші заходи по роботі з бездомними. Допомагаємо чоловікам, яких сім’ї вигнали з дому через сварки, пиятику та скандали. Волонтери фонду намагаються примирити родичів, з бездомним працює психолог». Пан Алессандро запевняє, більшість проблемних чоловіків, з якими попрацювали психологи, повернулися з вулиць у сім’ї.

Іванна Синицька каже, громадські організації звертатимуться до лікарень, щоб ті не відмовляли взимку бездомним і надавали їм медичну допомогу. «На жаль, навіть швидка допомога відмовляється надавати допомогу таким людям. Ми хочемо організувати автобус, котрий би вночі забирав бездомних з вулиць, завозив у нічліжку, щоб зігрітися», – повідомила Іванна Синицька.

Екс-начальник управління соціального захисту Львівської міської ради Наталія Федорович, яка була ініціатором створення нічліжки для бездомних у Львові, зауважила, що заклад приймає усіх бездомних, навіть якщо не вистачає ліжок. Цього року у центрі перебування бездомних на вулиці Кирилівській прийматимуть переночувати майже 80 безпритульних. Раніше до центру навідувалися 60-65 людей без даху над головою. «Нічліжка приймає усіх, – каже Наталія Федорович. – Навіть, коли було ніде яблуку впасти, придбали килимки, матраци, щоб бездомні спали в коридорах на підлозі. Головна умова перебування у нічліжці – тверезий стан. П’яних просять протверезитися і потім прийти у нічліжку. Були випадки, коли нетверезі влаштовували дебош – тоді викликали на допомогу міліцію».